Дуже часто родинне виховання й виховання у дошкільних закладах існують як дві окремі ланки: вдома інколи дитина дістає одні настанови, зразки поведінки, у дитячому садку - інші. Батьки хочуть бачити своїх дітей здоровими. Однак не всі розуміють і знають, як це зробити. Переконані, що тільки єдність вимог здорового способу життя в родині і в дитячому садку сприятиме формуванню у дитини свідомого ставлення до свого здоров'я.

Валеологічний порадник для батьків

1. Будьте добрим і гарним прикладом для своїх дітей у ставленні до свого здоров'я.
2. Ведіть здоровий спосіб життя.
3. Займайтеся фізичною культурою, виконуйте вранці гімнастику.
4. Загартовуйтеся разом із дитиною.
5. Більше бувайте на свіжому повітрі.
6. Не паліть і не розпивайте спиртні напої у присутності дітей. Пам'ятай и«І Вони повторюють ваші дії в дитячому садку.
7. Дотримуйтеся режиму харчування. Зумійте переконати сина чи доньку споживати всі страви, навіть ті, які вони не люблять, але які є для них необхідними й корисними.
8. Дотримуйтеся завжди правил гігієни і привчайте до цього дитину.
9. Наповніть свою душу і серце любов'ю до всіх і до всього. Передай те це дітям. Більше усміхайтеся. Це запорука здорової сім'ї, особистого здоров'я вашого і ваших дітей.                         

Фізичне виховання дітей раннього віку безперервно розвивається і збагачується новими знаннями, одержуваними шляхом досліджень, охоплюють різноманітні сторони фізичного виховання дитини і особливо формування його рухових навичок.

Таким чином, теорія фізичного виховання дітей дошкільного віку, пізнаючи закономірності розвитку дитини, виділяючи і обгрунтовуючи все найістотніше, сприяє вдосконаленню всієї системи фізичного виховання. (Кенеман А. В).

Фізичне виховання дітей дошкільного віку займає особливе місце в загальній системі Російського виховання. Цей вік охоплює період від народження до семи років. Саме в дошкільному дитинстві в результаті цілеспрямованого педагогічного впливу формується здоров'я, загальна витривалість і працездатність, життєдіяльність, здійснюється найбільш інтенсивне зростання і розвитку найважливіших систем організму та їх функцій, закладається вся база для всебічного розвитку фізичних і духовних здібностей та інше, що необхідно для всебічного гармонійного розвитку особистості. І, як вже було вище сказано, фізичне виховання є основою всебічного розвитку дитини в перші роки життя, тому що організовані фізкультурні заняття в яслах, дитячих садках та сім'ях покращують діяльність всіх фізіологічних функцій організму дитини, тим самим, підвищуючи стійкість дитини до захворювань . У зв'язку з цим у системі фізичного виховання дітей раннього і дошкільного віку здійснюється єдина мета - підготовка до життя, праці, оволодіння певним запасом рухових навичок та вмінь в момент вступу до школи, які допоможуть більш успішно засвоїти шкільну програму на наступних етапах навчання, прояву інтересу до самостійних занять фізичними вправами і зокрема всієї з культурно-спортивної діяльності.

Також, формування фізичних якостей, рухових навичок і вмінь тісно пов'язано з інтелектуальним і психічним розвитком дитини, з вихованням морально - вольових рис особистості, що також характерно основі всебічного фізичного виховання дітей дошкільного віку. (Пензулаева Л. І.).

Для вирішення мети фізичного виховання дітей дошкільного віку, вирішуються основні завдання фізичного виховання, які повинні вирішуватися в комплексі та взаємозв'язку з завданнями розумового, морального, трудового і етичного виховання. Основними завданнями фізичного виховання є: зміцнення і охорона здоров'я дитини, загартовування організму; досягнення повноцінного фізичного розвитку (статури, фізичної та розумової працездатності дитини); створення умов для доцільною рухової активності дітей; формування життєво необхідних видів рухових дій: ходьба, бігу, стрибків, повзання і лазіння, кидання, ловлі і метання; ходьби на лижах, плавання, їзда на велосипеді; формуванню широкого кола ігрових дій; розвиток фізичних (рухових) якостей: спритності, витривалості, швидкісно-силових якостей; сприяння формуванню правильної постави та попередження плоскостопості; формування доступних уявлень і знань про користь занять фізичними вправами та іграми, обгрунтованих гігієнічних вимогах і правилах; виховання інтересу до активної діяльності і потреби в ній. (Осокіна Т. І.).

У дошкільному віці здійснюються спільні завдання фізичного виховання: оздоровчі, освітні та виховні. У цій роботі розглядаються ці завдання.

Головним завданням фізичного виховання дошкільників є охорона життя та зміцнення здоров'я, загартовування організму дітей, яка відноситься до загальної оздоровчої завданню. Гарне здоров'я визначається нормальною роботою всіх органів і систем організму

Виходячи з особливостей розвитку дитячого організму, завдання зміцнення здоров'я визначаються в більш конкретній формі по кожній системі: зміцнювати опорно-руховий апарат і формувати правильну поставу; розвивати всі групи м'язів; зміцнювати дихальну систему, розвивати рухливість грудної клітини; сприяти правильному функціонуванню внутрішніх органів; сприяти врівноваженості процесів збудження і гальмування, рухливості їх, ​​а також вдосконалення рухового аналізатора органів чуття (зору, слух і ін); сприяти посиленню струму крові до серця, поліпшенню ритмічності його скорочення і здатності пристосовується до раптово змінилася навантаження; виховати фізичні здібності (координаційних, швидкісних і витривалості).

У процесі фізичного виховання дітей дошкільного віку також вирішуються освітні завдання: формування основних життєво важливих рухових вмінь і навичок, прищеплення навичок правильної постави, навичок гігієни, освоєння знань про фізичне виховання.

У дітей рухові навички формуються порівняно легко. Рухові навички полегшують зв'язок з навколишнім середовищем і сприяють її пізнання: так, дитина, повчитися повзати, сам наближається до тих предметів, які його цікавлять, і знайомиться з ними.

Правильне виконання фізичних вправ ефективно впливає на розвиток м'язів, зв'язок, суглобів кісткової системи. Наприклад, вміння дитини правильно метати на дальність сприяє кращому розвитку відповідних груп м'язів, зв'язок, суглобів.

Сформовані рухові навички дозволяють економити фізичні сили дитини. Якщо дитина виконує вправи легко, без напруги, то він витрачає менше нервової енергії. Завдяки цьому створюється можливість повторювати вправи більшу кількість разів.

Використання міцно сформованих рухових навичок дозволяє осмислити завдання, що виникають у непередбачених ситуаціях рухової та ігрової діяльності.

Рухові навички, сформовані до семи років, складають фундамент для їх подальшого вдосконалення в школі, і дозволяють надалі досягати високих результатів у спорті.

Дітям дошкільного віку важливо повідомляти елементарні знання, пов'язані з фізичним вихованням. Важливо, щоб діти знали про користь занять, про значення фізичних вправ і інших засобів фізичного виховання, мали уявлення про правильної постави, техніці рухів, про правила рухливих ігор, а також елементарні знання про особисту гігієну.

У процесі фізичного виховання не менш важливо вирішувати широкі виховні завдання, Необхідно виробляти у дітей потреба, звичку до щоденних занять фізичними вправами, розвивати вміння самостійно займатися цими вправами в дитячому закладі і вдома.

У дітей необхідно виховати любов до занять спортом, інтерес до їхніх результатів.

Розумове і фізичне виховання тісно пов'язані між собою. Правильне фізичне виховання створює найбільш сприятливі умови для нормального функціонування органів і систем, що допомагає кращому сприйняттю і запам'ятовуванню. Крім того, у дітей закріплюються знання, а також розумові процеси.

Необхідно виховати у дітей уміння творчо користуватися набутими знаннями і навичками в руховій діяльності.

У процесі фізичного виховання здійснюється трудове виховання.

Підготовка до праці полягає в тому, що у дітей розвивається здатність до швидкого оволодіння руховими навичками і виховуються фізичних якостей, необхідні для праці.

Оздоровчі, освітні та виховні завдання дуже тісно взаємопов'язані між собою. Процес фізичного виховання дітей дошкільного віку повинен будується так, щоб одночасно вирішувалися всі перераховані завдання. Тільки в цьому випадку дитина набуває необхідну базу для подальшого всебічного розвитку, не тільки фізичного, а й духовного. (А. В. Кенеман).

Ми звикли вважати плоскостопість «неважливою»— і дарма: сплющення зводу стопи здатно негативно вплинути практично на весь опорно-руховий апарат і не тільки. Про підступництво «плоскої» хвороби й способах боротьби з нею ми поговоримо. Плоскостопість у дітей: причини, профілактика й методи лікування – тема нашої консультації.

Її величність стопи

   Здорову стопу називають заставою здоров'я всього організму. Її унікальна «архітектура», що складається з 26 кісточок, 33 суглобів, 107 зв'язок й 19 м'язів, викликає замилування: усе продумано й перелічене самою природою — з обліком майбутніх нежартівливих навантажень і запасом міцності на десятиліття (до речі, зводи стопи відомі «трудівники» — на другому місці після головного «мотора» організму, серця). На жаль, все це справедливо тільки для здорового органа — плоска стопа, як спущене колесо автомобіля, не здатна виконувати свої функції повною мірою. Плоскостопість повністю виліковується тільки в дитячому віці, тому так важлива увага батьків до формування стопи маляти. Скарги дитини на хворобливість ніжок після фізичних навантажень, вечірня набряклість стіп, їхній ріст «завширшки» (коли вони як би розплющуються), швидка й неправильна зношуваність взуття (каблуки стоптаны із внутрішньої сторони) — достатній привід для занепокоєння. Особливо, якщо маля входить у групу ризику (мають уроджену недостатність сполучної тканини, надлишкова вага, перехворів у дитинстві рахітом або дисплазией тазостегнових суглобів).

Ортопеди відзначають — часто причиною захворювання стають батьківські помилки, а саме:

* Покупка дитині «неправильного» взуття (без задника, з вузьким носком). У тому числі ношеного, що розподіляє навантаження на стопу нерівномірно.

*Огріхи в харчуванні: для нормального формування сполучної тканини необхідно достатня кількість кальцію й фосфору

*Дефіцит фізичних навантажень, що забезпечують розвиток м'язів і зв'язок. Особливо важливо гуляти пішки, босоніж по різнофактурним поверхням: камушкам, піску, траві

Як правило, лікарі діагностують плоскостопість за допомогою оцінки відбитка стопи, отриманої плантографом (пристроєм, що складається з дерев'яної рамки, на яку натягнуте змочене штемпельною фарбою полотно з підкладеним під нього листом чистого паперу).

Корисні вправи

• • З положення стоячи: пройдіться на носочках, потім — на п'ятах, на зовнішньому зводі стопи
• • З положення сидячи: з напругою тягніть носки на себе, виконуйте кругові рухи стопами; захоплюйте й піднімайте пальцями ніг дрібні предмети; катайте стопами маленький мячик.
• • Важливо приділяти гімнастиці не менш 10 хвилин щодня.

Непотрібне придбання

На жаль, нерідко дитяча проблема (по статистиці, в 65% школярів — плоскостопість) перебирається прямо в доросле життя. Виникнення варикоза, «шишок» на стопах, п'яткових шпор, артроза суглобів і навіть завзяті головні болі неясної этиологии — на її совісті. Уроджена плоскостопість зустрічається рідко (в 396 випадків), інша справа — придбане. Залежно від того, який зі зводів стопи сплощений, плоскостопість буває двох видів: поперечна й поздовжна. Більше «популярна» поздовжна: травматична (виникла внаслідок переломів костей стопи або голеностопа), рахітична ( що сформувалася через надлишкову еластичність зв'язок й ослаблення м'язів стопи) і статична (через перевантаження при значному збільшенні маси тіла).      У групу ризику входять представники «стоячих» професій (перукарі, продавці, учителі), а також аматорки модного взуття (на каблуках, з вузьким носком — нога при цьому опирається тільки на голівки плюсневых костей, виникає деформація пальців). Не дивно, що жінки страждають плоскостопістю в чотири рази частіше чоловіків! У дорослих розвиток хвороби можна лише пригальмувати.

Корекція припускає:

Ножні ванночки з морською сіллю, настоєм ромашки або хвойним екстрактом — вони знімають утому ніг

Масаж стіп: пройдіться від п'яти до пальців по внутрішньому краї стопи, із зусиллям розімніть «ледачі» м'язи. Купіть масажний коврик — його зручно використовувати , наприклад, під час чищення зубів або вмивання

Босі прогулянки по нерівній поверхні, за містом (на пляжі, у лісі), але не вдома, по паркеті, що не дає м'язам стопи додаткового навантаження

Вибір правильного взуття: каблук не вище 4 см (плоске взуття й шпильки — табу), широкий носок, що забезпечує вільне розташування пальців, твердий задник, що добре фіксує п'яти

Устілки-супінатори

Ці «чарівні вкладиші» — з еластичного матеріалу, виконують функції амортизатора. Сьогодні вони виготовляються практично для будь-якого виду взуття (у тому числі по індивідуальному зліпку стопи).

Плюси супінаторів:

-   Підвищують стійкість при ходьбі.

-   Коректують деформації стопи

-   Поліпшують кровообіг стіп, зміцнюють зводи

-   Розвантажують хворобливі ділянки стопи й обмежують її надлишкову рухливість

-   Зменшують навантаження на хребет, тазостегнові, колінні й гомілковостопні суглоби

-   Ефект від «правильної» устілки помітний відразу — ноги менше утомлюються, поліпшується загальне самопочуття. Лікарі радять носити супінатор регулярно, у всіх видах взуття

Особливості малят

У ранньому віці діагноз «плоскостопість» не ставлять — уважається, що кісткова, сухожильна й м'язова системи ще перебувають у стадії формування. Потім уважно вивчити слід. У нормі по внутрішньому краї стопа не стикається з опорою й утворить виїмку, яка займає більше половини стопи. Якщо ж виїмки немає або вона слабко виражена — непорядок.