Поради батькам

Цінні поради для наших батьків

1шКонсультація для батьків "Сім порад, як сприяти розвитку дитини" Переглянути.pdf

 

 

1шКонсультація для батьків «Математика – це цікаво» Переглянути

 

 

1ш

 

Добірка матеріалів для

інформаційно – консультативного обслуговування батьків. Переглянути

 

1ш

 

Рекомендації для батьків
«Як прищепити своїй дитині любов до читання» Переглянути

 

1ш  

 

Консультація для батьків

«Як зробити своє дозвілля цікавим та різноманітним» Переглянути

 

1ш

 
 

"Роль родини в музичному розвитку дитини" Переглянути

Десять кроків, щоб стати кращими батьками

1. Любов є найважливішою потребою усіх дітей і однією з основних передумов позитивної поведінки дитини.Батьківська любов допомагає дитині формувати впевненість у собі, викликає почуття власної гідності.

2. Прислуховуйтесь до того, що говорить Ваша дитина. Цікавтеся тим, що вона робить і відчуває.

3. Всі взаємостосунки, в тому числі й ті, що будуються на любові й довірі, потребують певних обмежень. Батьки самі мають визначити ці обмеження для дітей. Пам’ятайте, що порушення дітьми будь-яких обмежень є для них природним процесом пізнання, і не варто це розцінювати як прояв неслухняності. Діти почуваються більш безпечно, коли батьки також дотримуються визначених ними обмежень.

4. Сміх допомагає розрядити напружену ситуацію. Часом батьки бувають занадто серйозними. Це заважає їм сповна відчути радість батьківства. Вмійте побачити веселі моменти й дозволяйте собі сміх при кожній нагоді.

5. Намагайтесь побачити світ очима Вашої дитини і зрозуміти її почуття. Пригадайте, як Ви почувалися коли були дитиною, і яким незрозумілим здавався Вам світ дорослих, коли з Вами робили не справедливо.

6. Хваліть і заохочуйте Вашу дитину, особливо за хорошу поведінку.

7. Поважайте свою дитину так, як поважали б дорослого. Дозволяйте дитині брати участь у прийнятті рішень, особливо тих, що стосуються її. Прислухайтеся до думки дитини. Якщо Ви змушені сказати дитині щось неприємне, подумайте, яким чином Ви сказали б це дорослому. Вибачайтеся, якщо вчинили неправильно по відношенню до дитини.

8. Плануйте розпорядок дня дитини. Салі діти почуватимуться більш безпечно, якщо дотримуватимуться чіткого розпорядку дня.

9. У ккожній є свої правила. Будьте послідовними у їх дотриманні, не намагайтеся виявити певну гнучкість щодо дотримання цих правил з маленькими дітьми. Діти можуть бути введені в оману, якщо одного дня правило виконується, а іншого - відміняється.

10. Не забувайте про власні потреби! Коли батьківство починає нагадувати надто важку працю, і Ви відчуваєте, що Вам бракує терпіння, приділіть трохи часу лише собі. Робіть те, тщо приносить Вам задоволення. Якщо Ви розумієте, що втрачаєте контроль над собою і можете накричати на дитину, образити, принизити чи вдарити її, залиште дитину на кілька хвилин, порахуйте до десяти і заспокойтесь.

 

Батьківські збори в дитячому садку в РЕЖИМІ ОНЛАЙН переглянути.pdf

Спілкуємося з батьками вихованців онлайн переглянути.pdf

Як зняти психологічне напруження дитини

Глибоке дихання.
 
Зробити глибокий вдих, випинаючи живіт уперед до відчуття участі в цьому діафрагми. Тепер трохи повільніше, видихаючи повітря до втягування живота всередину
Фізичні навантаження
 
Найкращим способом зняття нервового напруження є фізичні навантаження - фізична культура та фізична праця. Якщо в дитини поганий настрій, їй необхідно гратися на свіжому повітрі в рухливі спортивні ігри: футбол, волейбол, теніс тощо, здійснювати велосипедні прогулянки з ровесниками, а ще важливіше - разом із батьками.
Живопис
Живопис своїм розмаїттям кольорів, світла і тіні створює особливу музику картини. Колір сам по собі, незалежно від предмета, якому він властивий, справляє на глядача особливий психофізіологчний вплив.
Художнє слово
 
Читання цікавої казки, оповідання сприяє зменшенню нервового напруження і заспокоює дитину.
Театр
Вважають, що він має магічну силу впливу на психіку людини.
Позитивні емоції
З давніх - давен відомо, що усмішка, жарт, гумор знімають психічне напруження і заспокоює дитину.
Музика
Людям здавна відомо про цілющі властивості музики. Російський невропатолог і В. Бехтєєв довів, що в дитячому віці нормальному, здоровому розвитку організма сприяють ніжні колискові пісніі, спокійна музика.
Спілкувуння з природою
 
Природа заспокоює нервову систему, робить людину добрішою. Тому прогулянки з дитиною у парку або виїзди на природу усією сім'єю - найкращі ліки від нервових перенапружень та чудовий засіб зміцнення родинних стосунків.
Гра
Гра - явище феноменальне, вона притаманна всім дітям. БЮез неї дитина не може нормально жити та розвиватись. Особливого значення набуває участь в іграх дітей та батьків під час спільного проведення відпочинку.

Дитина чесна зі своїми батьками тільки тоді, коли:

1. Довіряє їм.

2. Не боїться їх гніву чи осуду.

3. Впевнена, щоб не сталося його (її) не принизять як особистість.

4. Обговорювати будуть не її, а вчинок, який потрібно виправити.

5. Допоможуть, підтримають, коли їй погано.

6. Дитина твердо знає, що Ви на її боці.

7. Впевнена, якщо накажуть, то мудро, справедливо.

Як можна допомогти дитині добре поводитись

Більшість батьків замислюються, чи правильно вони себе поводять з дитиною. Звичайно, немає ідеальних батьків. Усі вони мають труднощі й іноді не впевнені, чи добре виховують своїх дітей. Однією з проблем, що найбільше непокоїть батьків, є питання поведінки: що треба зробити аби діти поводилися добре? Скористайтеся нашими порадами.

• Подавайте дітям приклад хорошої поведінки.

• Діти вчаться, наслідуючи поведінку дорослих.

• Змінюйте оточення, а не дитину.

• Краще тримати цінні, крихкі та небезпечні предмети у недоступних для дітей місцях, аніж потім карати дітей за їхню природну цікавість.

• Висловлюйте свої бажання позитивно.

• Кажіть дітям, чого Ви від них очікуєте, замість того, чого НЕ бажаєте.

• Висувайте реальні вимоги.

• Запитуйте себе, чи відповідають Ваші вимоги віку дитини, ситуації, в якій вона опинилася. Ви маєте бути більш терпимими до маленьких та хворих дітей.

• Не надавайте надто великого значення заохоченням і покаранням.

• В міру дорослішання дитини покарання і заохочення стають все менш результативними. Пояснюйте причину, яка впливає на Ваше рішення. Прагніть до компромісу у спілкуванні зі старшими дітьми, а з меншими — використовуйте тактику переключення уваги.

• Обирайте виховання без побиття та крику.

• На початку це може здаватися результативним, однак незабаром виявиться: щоразу Ви змушені бити все з більшою силою, щоб досягти бажаного результату. Крик або постійні докори є також шкідливими та можуть призвести до тривалих проблем емоційного характеру.

• Покарання не допомагають дитині виробити навички самоконтролю і поваги до інших.

Що робити, якщо малюк обманює?

 Намагайтеся зрозуміти причину.

• Не сваріть, навіть якщо піймали на брехні.

• Не намагайтеся будь-як «вирвати» зізнання.

• Якщо дитина сама визнала свою провину, обов'язково похваліть її.

• Обговоріть ситуацію з малюком наодинці і намагайтеся разом знайти вихід.

• Краще не розповідайте про це нікому, тому що маляті буде неприємно слухати, що обговорюють його промахи.

• Не порівнюйте дитину з іншими дітьми,— це не матиме користі.

• Демонструйте позитивний приклад — будьте щирим із дитиною в почуттях і вчинках.

Як навчити дитину гарних манер?

• Показуйте приклад своєю поведінкою.

• Не намагайтеся навчити всього відразу.

• Будьте позитивними і конкретними. Говоріть про те, що потрібно зробити, а не про те, чого робити не можна.

• Щоб дитина запам'ятала, чому так не можна поводитися, пояснюйте причини.

• Намагайтеся виправляти дитину віч-на-віч, а не в присутності інших людей.

• Хваліть дитину за будь-які прояви гарних манер.

ПРЕЗИДЕНТ ПІДПИСАВ ЗАКОН ЩОДО ПРОТИДІЇ БУЛІНГУ

ПРЕЗИДЕНТ ПІДПИСАВ ЗАКОН ЩОДО ПРОТИДІЇ БУЛІНГУ

Президент підписав Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)», завдяки якому запобігання цькуванню в Україні вийшло на новий рівень.

Серед іншого, цей закон:

✔ вперше визнає юридично поняття булінгу в українському законодавстві;

✔ передбачає відповідальність не тільки за вчинення, але й за приховування випадків булінгу;

✔ запроваджує контроль директорів шкіл за виконанням заходів по протидії булінгу, розгляд заяв про випадки цькування від учнів та їх батьків.

Нагадуємо, відтепер цькування неповнолітнього буде каратися штрафом від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (850 та 1700 гривень відповідно) або громадськими роботами від 20 до 40 годин.

Така ж поведінка, вчинена групою осіб або повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, передбачає штраф від 1700 гривень до 3400 гривень або громадськими роботами від 40 до 60 годин.

За булінг, вчинений малолітніми або неповнолітніми особами віком від 14 до 16 років, відповідатимуть батьки кривдника.

Якщо керівник закладу освіти не повідомить поліцію про відомі йому випадки цькування серед учнів, його оштрафують на суму від 850 до 1700 гривень або призначать виправні роботи на строк до одного місяця з відрахуванням до 20 % заробітку.

         Як захиститись та де отримати допомогу знайдете на платформі «Я МАЮ ПРАВО!»: http://pravo.minjust.gov.ua/

Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)

Процедура подання

(з дотриманням конфіденційності) заяви про випадки булінгу (цькування)

  1. Усі здобувачі освіти, педагогічні працівники закладу, батьки та інші учасники освітнього процесу повинні обов’язково повідомити директора навчального закладу про випадки булінгу (цькування), учасниками або свідками якого вони стали, або підозрюють про його вчинення по відношенню до інших осіб за зовнішніми ознаками, або про які отримали достовірну інформацію від інших осіб.
  2. На ім’я директора закладу пишеться заява (конфіденційність гарантується) про випадок боулінгу (цькування).
  3. Директор закладу видає наказ про проведення розслідування та створення комісії з розгляду випадку булінгу (цькування), скликає її засідання.
  4. До складу такої комісії входять педагогічні працівники (у тому числі психолог, соціальний педагог), батьки постраждалого та булерів, керівник навчального закладу та інші зацікавлені особи.
  5. Рішення комісії реєструються в окремому журналі, зберігаються в паперовому вигляді з оригіналами підписів усіх членів комісії.

Порядок реагування на доведені випадки булінгу (цькування) та відповідальність осіб, причетних до булінгу

  1. Директор закладу має розглянути звернення у встановленому порядку.
  2. Директор закладу створює комісію з розгляду випадків булінгу, яка з’ясовує обставини булінгу.
  3. Якщо комісія визнала, що це був булінг, а не одноразовий конфлікт, то директор ліцею повідомляє уповноважені підрозділи органів Національної поліції України та Службу у справах дітей.
  4. Особи, які за результатами розслідування є причетними до булінгу, несуть відповідальність відповідно до частини другої статті 13 (вчинення правопорушень за статтею 1734) Кодексу України про адміністративні правопорушення.

«Профілактика шкільної дезадаптації у дітей старшого дошкільного віку»

Консультація для батьків

     Вступ до школи повністю перебудовує життя дитини. Вона потрапляє у нові соціальні умови. Змінюється звичайний спосіб її життя, з’являються нові стосунки, як з дорослими, так і з однолітками. Пов’язані з цим внутрішні особистісні кризи обумовлюються, насамперед, напруженням особистісних стосунків і неминучими у такій ситуації конфліктами. Адже пошук шляхів визнання часто призводить до помилкових вчинків, невдач, а відтак – до підвищення тривожності.

    Тривожність, що посилюється, може сприяти формуванню таких стійких рис особистості, як невпевненість у своїх можливостях, занижена самооцінка, пасивність тощо. Дитина здебільшого перебуває у стані занепокоєння і боїться зробити щось не так. З огляду на такий емоційний стан гостро постає питання успішної адаптації дитини до школи. Така ситуація зазвичай супроводжується появою неадекватних механізмів пристосування, які називаються шкільною дезадаптацією.

Варіанти шкільної дезадаптації

  1. Дезадаптація — як невстигання.

Причина — педагогічна занедбаність. Тут величезна провина дорослих, бо вони неуважні чи байдужі до то­го, як у дитини формуються навички і вміння.

  1. Дезадаптація як невміння дітей довільно регулю­вати свою поведінку, увагу, адекватно сприймати ви­моги.

Такі учні виконують завдання не за власною ініціативою, а внаслідок зовнішньої стимуляції (коли їх лають, змушують). Подібне виявляється в емоційних дітей, які відрізняються високою чут­ливістю, збудливістю, неадекватністю переживань і, відповідно, реакцій. Вони зосереджуються на своїх внутрішніх переживаннях, а отже, виконуючи завдан­ня, припускаються безлічі помилок, неуважні, загаль­мовані. Це є наслідок сімейного виховання — «вседоз­воленості», тобто діти прийшли до школи з дуже низь­ким рівнем вольової готовності.

  1. Дезадаптація як невміння дітей увійти в темп шкільного життя. Учні, які соматично ослаблені, час­то стомлюються, невитримані. Вони пасують перед труднощами, значно недооцінюють свої можливості.

Тобто, проявами шкільної дезадаптації є труднощі у навчанні, порушення у взаєминах з однокласниками, відмова дитини ходити до школи, симптоми соматичних захворювань.

       Одним з головних чинників, що впливають на адаптацію дитини до умов шкільного навчання, є правильне уявлення про школу. Отже, до моменту вступу до школи дитина повинна мати уявлення про те, що її чекає і як відбувається навчання. І ще дуже важливо, щоб у дитини було бажання вчитися. 

    Для профілактики тривожності, а отже, і шкільної дезадаптації, важливо заздалегідь готувати дітей до шкільного життя, обговорювати з ними можливі ускладнення, вчити конструктивно розв’язувати проблеми, які постають.

    Важливо, щоб відомості про шкільне життя були зрозумілі дітям. Але ще важливіше створити такі умови, за яких діти змогли б «прожити» роль учня, відчути і «приміряти» правила шкільного життя на себе. Тож у роботі з дітьми бажано використовувати не лише бесіди про школу, а й читання, розігрування казок, психологічні етюди, сюжетно – рольові ігри тощо. Така робота корисна, насамперед, тим, що вчить дитину розуміти емоції інших людей та керувати власними емоціями.

     Через казку дошкільників легко ознайомити зі шкільними атрибутами, правилами поведінки, роллю вчителя у школі. Таким чином діти вчаться конструктивно взаємодіяти з іншими дітьми, поступатися за одних обставин і не поступатися за інших. Набуті комунікативні навички і знання значно полегшують у майбутньому адаптацію до нових умов.

Підготувала

вихователь – методист

Л. Борман

ІНФОРМАЦІЙНИЙ ДАЙДЖЕСТ

ПРОФІЛАКТИКА ЖОРСТОКОГО

 ПОВОДЖЕННЯ З ДІТЬМИ

     Останнім часом значно збільшилася кількість дітей дошкільного віку з підвищеною тривожністю. Однією з основних причин такої негативної динаміки є жорстоке поводження з дітьми. Дитинство -  пора становлення особистості. І саме у цей період дитина потребує найбільшої уваги і захисту. Тож найближче оточення має забезпечити дитині належний догляд та турботу, а головне -  безпечне і радісне існування. Ставлення до дітей є одним із показників соціальної зрілості суспільства, адже діти -  майбутнє кожної країни, а  створення для дітей безпечного середовища входить до  першочергових завдань дорослих. Але, на жаль, насильство - характерна ознака сьогоднішнього світу, який нас оточує. У суспільстві, що зорієнтоване на високі загальнолюдські цінності, не можуть бути терпимі до  проявів жорстокого поводження з дітьми.

     Насильство несе дуже серйозні негативні соціальні наслідки. Воно породжує терор, безладдя; відчуття відсутності допомоги, невпевненості, безнадійності або безсилля; відчуття провини; відчуття придушення волі; примари; відсутність самоповаги; настирливі спогади; напади страхів, депресію; фобії, смуток; роздуми про самогубство; самозвинувачення; втрату довіри; сумніви щодо віри в щось; наркотичну/алкогольну залежність; жагу помсти. Мала дитина не може знати, коли відбудеться наступний спалах насильства, де та наскільки сильним він буде. В результаті, вразливість та відсутність контролю над ситуацією призводять до проявів впертості у поведінці, відмови розмовляти та агресивних вчинків.

     Чинне законодавство України (Кримінальний кодекс України, Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», Закон України «Про охорону дитинства») орієнтоване на захист дитини від будь-яких форм насильства над дитиною в сім’ї або поза нею та постійно вдосконалюється в цьому напрямку. Особи, винні у порушенні вимог законодавства про охорону дитинства, або ж вчинили насильство в сім'ї, несуть кримінальну, адміністративну або цивільно-правову відповідальність відповідно до законів України. Відповідно до норм сімейного законодавства у разі виявлення будь-яких форм жорстокого поводження з дітьми необхідно звернутися до правоохоронних органів, старости села, до органу опіки та піклування, служби у справах дітей, фахівця із соціальної роботи, інших органів державної влади, органів місцевого самоврядування та громадських організацій, сама дитина, яка досягла 14 років, у разі порушення її прав та інтересів, може звернутися за їх захистом також безпосередньо до суду. Кожен з нас може долучитися до протидії насильству, зокрема стосовно наших дітей, якщо прислухається до простих порад: ставтеся один до одного з повагою; уникайте образливої мови; розвивайте самообладання; думайте про наслідки своїх вчинків. Пам’ятайте: почуття самоповаги з’являється не тоді, коли ви пануєте над іншими, а тоді, коли вмієте панувати над собою. Проблема насильства над дітьми стосується кожного громадянина суспільства. Суспільство не повинно виявляти нерішучості у боротьбі з насильством над дітьми. Діти – це повноправні члени суспільства!

Профілактика жорстокого поводження з дітьми  в дитячому садку

     Кожним зверненням до дитини ( словом, інтонацією, жестом, і навіть мовчанням) ми повідомляємо їй не лише про себе, свій стан, а й про неї, частіше -  саме про неї. Від повторюваних зна­ків схвалення, любові та прийняття у дитини з'являється відчуття: «зі мною все гаразд», «я -  хороший». А від сигналів осуду, незадо­волення, критики -  відчуття «зі мною щось не так», «я  -  поганий». Емоційна пам'ять дитини фіксує ці відчуття, і вони стають основою формування самооцінки. У ранньому та молодшому дошкільному віці вплив найближчого оточення відіграє вирішальну роль у станов­ленні особистості дитини.

     Жорстоким поводженням з дітьми у дошкільному закладі мож­на вважати, зокрема:

- підвищений тон, крик педагога;

- необґрунтовані та неадекватно занижені оцінки;

- сувору дисципліну, яка тримається на страхові;

- авторитаризм, вимоги без пояснень.

- фізичне насильство;

- нехтування інтересами та потребами ди­тини.

- неприйняття;

- погрози або терор;

- ігнорування психологічних потреб дитини;

- ізоляція;

- розбещення.

     З огляду на це колектив дошкільного закладу повинен система­тично проводити роботу щодо профілактики жорстокого поводжен­ня з дітьми.

     Необхідною умовою попередження жорстокого поводження з дітьми є підвищення психологічної та педагогічної обізнаності педа­гогів. Дуже важливо, щоб педагоги усвідомлювали ті наслідки, до яких призводить жорстоке поводження з дітьми, та розуміли, які дії щодо дітей є жорстокими і де вимогливість межує з жорстокістю. А ще необхідно формувати у педагогів толерантне ставлення до дітей. Адже педагоги мають за будь-яких умов проявляти великодушність до дітей, поважати їхні права, визнавати право кожної дитини бути ін­шою, сприймати її такою, якою вона є, вміти поставити себе на місце дитини, співпрацювати з нею на засадах партнерства.

Просвітницька робота з батьками

     З перших років життя дитина «вбирає» все, що бачить і чує у себе вдома, адже її життєдіяльність стає часточкою життя сім'ї. Тож гармонійна та доброзичлива атмосфера сімейних стосунків дуже важлива для зростання малюка. Від доброзичливості найближчого оточення дитини залежить її емоційне і фізичне здоров'я, вмін­ня контактувати з людьми.

     Діти, яких поважають, вчаться поважати інших, про яких турбуються  - вчаться ви­являти турботу, яких люблять таки­ми, якими вони є, вчаться бути терпимими до інших. Так закладаються основи гуманних стосунків батьків і дітей. Тому метою співпраці з роди­нами вихованців є допомогти батькам зрозуміти і прийняти сучасні гуманістичні ідеї та переконання, які ґрунтуються на повазі до особистості дитини. Адже батьки часто не розуміють, що їхні дії є жорстокими щодо дитини і можуть призвести до непередбачуваних наслідків.

Попередження жорстокого поводження дітей з однолітками

     Деякі діти інколи жорстоко поводяться з однолітками. Це вияв­ляється в образливих прізвиськах, глузуванні над зовнішнім вигля­дом, погрозах, приниженнях. Саме у п'ятирічному віці діти можуть демонстративно заздрити одноліткам, зачіпати їх, змагатися з ними та часом агресивно підкреслювати власну перевагу.

     Для формування психологічної єдності з іншими дітьми, позитив­ного спілкування, педагоги  мають спрямували свої зусилля на розв'язання та­ких завдань: організовуючи освітній процес, варто використовувати різні ме­тоди і прийоми, що сприяють згурту­ванню дитячого колективу. Це систе­ма педагогічних впливів, що містить ігрові ситуації, прийоми, різні ко­лективні творчі ігри, ігрові заняття, спрямовані на створення позитивно­го емоційного настрою та атмосфери безпеки у групі однолітків. Формуючи дружнє ставлення дітей до однолітків, керуватися твердженням, що дитина - це  особис­тість, яка здатна відчувати, пережи­вати, сприймати, розмірковувати, хотіти, і, спираючись на свій уні­кальний досвід, мати свою власну точку зору та вибирати, як їй поводитися у тій чи тій ситуації. Тож  намагатися сформувати у дітей морально-етичні цінності, збагачуючи їхній досвід добрими вчинка­ми, дружнім ставленням одне до одного, заохочуючи піклування про молодших та слабших, допомогу товаришам тощо.

Пошук мобільний